Чому в Єдиному державному реєстрі судових рішень відбувається знеособлення учасників справи та суддів?

Одним із найпоширеніших питань, які надходять до суду від громадян, є пояснення, чому в оприлюднених судових рішеннях прізвища, імена та по батькові учасників справи (позивачів, відповідачів, свідків, потерпілих тощо) замінюються на «ОСОБА_1», «ОСОБА_2» тощо, а в окремих випадках — також дані щодо суддів. Це не випадковість і не технічна помилка. Це — знеособлення (деперсоналізація), передбачене законодавством України. Нижче ми пояснюємо, чому воно застосовується, на підставі яких норм і для яких цілей.

1. Баланс між принципом гласності правосуддя та захистом приватного життя

Конституція України гарантує кожній людині право на невтручання в особисте і сімейне життя (стаття 32) та право на доступ до інформації (стаття 34). Судочинство в Україні є відкритим: слухання справ, як правило, проводяться публічно, а рішення оприлюднюються в Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄДРСР).

Проте після закінчення розгляду справи суспільна потреба в повній гласності вже реалізована (суспільство побачило, як працює суд). На першому плані постає інше конституційне право — захист персональних даних фізичних осіб. Саме тому перед оприлюдненням кожне рішення проходить процедуру знеособлення.

2. Правові підстави знеособлення

Знеособлення проводиться відповідно до таких основних нормативних актів:

• Закон України «Про доступ до судових рішень» (від 22.12.2005 № 3262-IV) — стаття 7 чітко визначає перелік відомостей, які не можуть бути розголошені в текстах судових рішень, відкритих для загального доступу. Це адреси, номери телефонів, електронні пошти, ідентифікаційні номери, банківські реквізити, номери авто тощо.
• Закон України «Про захист персональних даних» — персональні дані фізичних осіб (у тому числі прізвище, ім’я, по батькові учасників — фізичних осіб) підлягають захисту. Після завершення судового провадження інтерес у збереженні приватності переважає над інтересом у повному оприлюдненні.
• Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затверджений Вищою радою правосуддя. Знеособлення відбувається автоматично за допомогою спеціального програмного забезпечення з подальшою вибірковою візуальною перевіркою.

3. Чому знеособлюють учасників справи (фізичних осіб)?

Учасники судового процесу (позивачі, відповідачі, треті особи, свідки) — це, як правило, звичайні громадяни. Їхні персональні дані в рішенні можуть містити чутливу інформацію: сімейні спори, трудові конфлікти, стягнення боргів, адміністративні правопорушення, кримінальні справи тощо.

Мета знеособлення:

• Запобігти розголошенню приватного життя (стаття 32 Конституції).
• Захистити особу від можливого тиску, переслідування, шахрайства чи інших негативних наслідків.
• Виконати вимоги Закону «Про захист персональних даних».
• Зберегти принцип пропорційності: суспільство має доступ до правової позиції суду та суті справи, але без можливості ідентифікувати конкретну особу за прізвищем.

Важливо: особи, які беруть (брали) участь у справі, завжди можуть отримати повний текст рішення без знеособлення безпосередньо в суді або через електронний кабінет (відповідно до процесуальних кодексів).

4. Чому іноді знеособлюють дані суддів?

У більшості випадків прізвища суддів залишаються відкритими — це принцип публічності та підзвітності суддів як носіїв державної влади. Громадяни мають право знати, хто саме розглядав справу.

Однак існують винятки, коли застосовується додаткове знеособлення прізвищ суддів:

• Період воєнного стану (з 2022 року) — у кримінальних справах знеособлення суддів проводилося за дорученням Державної судової адміністрації України для захисту життя та здоров’я суддів і учасників процесу (відповідно до пункту 2 статті 7 Закону «Про доступ до судових рішень» та вимог безпеки).
• Індивідуальні випадки загрози життю, здоров’ю або тиску на суддю (за мотивованим рішенням або дорученням уповноважених органів).

5. Що це дає на практиці?

• Для суспільства — максимальну відкритість правосуддя: ви бачите мотиви, правову позицію суду, практику застосування норм права.
• Для учасників — захист від небажаного розголошення персональних даних.
• Для суддів — можливість працювати без зовнішнього тиску в чутливих справах.

Знеособлення не впливає на юридичну силу рішення. Воно лише адаптує текст для загального доступу в інтернеті.