Суд може тлумачити нечіткі умови кредитного договору на користь споживача, але не може самостійно змінювати їх без відповідної позовної вимоги

Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду визначив, що суд без окремої позовної вимоги споживача може тлумачити нечіткі або двозначні умови кредитного договору на користь споживача. Водночас суд не може без відповідної позовної вимоги визнавати такі умови недійсними, змінювати їх та на цій підставі самостійно зменшувати розмір процентів.

Такий висновок зроблено у постанові від 7 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25), забезпечуючи єдність судової практики.

У цій справі позичальник отримав кредит у розмірі 4800 грн. У заяві-анкеті, яка була додатком до договору, зазначалося, що розмір процентів за користування кредитом становить 1440 грн. Водночас інші положення договору передбачали збільшення процентної ставки залежно від тривалості користування кредитними коштами.

У результаті кредитор заявив до стягнення 57 834,72 грн, з яких понад 53 тис. грн становили проценти.

Суд першої інстанції стягнув 4800 грн заборгованості за тілом кредиту та 1440 грн процентів. Апеляційний суд, натомість, задовольнив вимоги кредитора про стягнення процентів у повному обсязі.

Розглядаючи справу, Об’єднана палата КЦС ВС звернула увагу на те, що положення кредитного договору та заяви-анкети передбачали різні підходи до визначення розміру процентів. За таких обставин суд має з’ясувати справжній зміст договірних положень шляхом їх тлумачення.

Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Верховний Суд зазначив, що тлумачення правочину полягає у з’ясуванні змісту дійсного договору, коли з його тексту неможливо однозначно встановити справжню волю його сторін. При цьому застосовується, зокрема, принцип favor contractus — тлумачення договору на користь його дійсності, чинності та виконуваності.

Суд також урахував положення частин першої та другої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до яких продавець, виконавець або виробник не повинен включати до договорів зі споживачами несправедливі умови, а такими є умови, наслідком яких усупереч принципу добросовісності є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживачу.

Водночас Об’єднана палата КЦС ВС чітко розмежувала тлумачення умов договору та зміну або визнання недійсними його умов.

Якщо відповідна умова договору не є нікчемною в силу закону, суд не може без заявлення споживачем відповідної позовної вимоги самостійно визнати її недійсною, змінити договір і на цій підставі зменшити розмір процентів.

Натомість тлумачення нечітких або двозначних положень договору на користь споживача суд може здійснити без окремої позовної вимоги, оскільки це є способом з’ясування змісту вже погоджених сторонами умов договору, а не зміною договору судом.

З огляду на встановлені обставини Об’єднана палата КЦС ВС дійшла висновку, що стягненню підлягали проценти саме в розмірі 1440 грн.

При цьому Верховний Суд відступив від висновку, викладеного раніше у постанові КЦС ВС від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 (провадження № 61-92св24), у частині підходу, відповідно до якого суд при розгляді вимоги про стягнення кредитної заборгованості міг оцінювати пропорційність нарахованих процентів та за відсутності окремої вимоги споживача самостійно зменшувати їх розмір.

Окремо Об’єднана палата КЦС ВС зазначила, що встановлені Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX обмеження максимальної денної процентної ставки не поширюються на кредитний договір, укладений у 2021 році, якщо строк кредитування за ним не був продовжений після 24 грудня 2023 року — дати набрання чинності цим Законом.

За результатами касаційного перегляду Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду в оскарженій частині, а рішення суду першої інстанції про стягнення 1440 грн процентів змінив у частині мотивів його ухвалення.

Постанова Верховного Суду від 7 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25): Єдиний державний реєстр судових рішень