Верховний Суд висловився щодо участі одного з батьків у вихованні дитини

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 466/1317/18, в якій висловився стосовно визначення способу участі батьків у вихованні дитини.

Обставини справи

Позивач звернувся до суду з позовом про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільного спілкування з дитиною батьком, який проживає окремо.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони уклали шлюб, який пізніше було розірвано за рішенням суду. У шлюбі народився син. Після розірвання шлюбу він залишився проживати з матір’ю, яка постійно чинить позивачу перешкоди у спілкуванні з сином, категорично заперечує проти того, щоб батько брав участь у вихованні та спілкуванні із сином.

Посилаючись на вищевикладене, позивач просив суд зобов’язати відповідача не перешкоджати йому брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з сином, встановити йому дні та години участі у вихованні та безперешкодному спілкуванні з сином.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено. Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції змінено в частині визначення днів та годин зустрічей батька з сином. Ухвалено в цій частині нове рішення.

Визначено способи участі батька у вихованні та безперешкодному спілкуванні з сином: перша і третя субота кожного місяця в період з 10:00 до 16:00; друга і четверта неділя кожного місяця в період з 10:00 до 16:00.

Рішення суду в частині участі батька у спілкуванні та вихованні дитини в період літніх канікул протягом двох тижнів, в період зимових канікул протягом тижня з дотриманням режиму дня та харчування дитини уточнено: з ночівлею по місцю проживання батька чи його перебування на відпочинку разом з дитиною.

Висновок Верховного Суду

ВС нагадав, що частинами першою та другою статті 159 СК України передбачено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їх спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров’я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов’язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі й на рівномірне виховання батьками.

Також ВС нагадав, що у § 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходи, які можуть зашкодити здоров’ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

Так, апеляційний суд, змінюючи спосіб участі батька у вихованні малолітньої дитини, обґрунтовано зазначив, що встановлений судом першої інстанції спосіб участі батька у вихованні дитини є обтяжливим як для дитини, так і для матері, вказавши, що дні зустрічей припадають на робочі дні як для дитини, яка навчається у школі, відвідує гуртки, так і для матері, батька, які зайняті чи будуть зайняті роботою, що внесе зміни у звичний ритм життя обох сторін.

Колегія суддів ВС погодилась з такими висновками суду апеляційної інстанції по суті вирішення спору. Саме такий спосіб участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з ним у повній мірі відповідатиме інтересам як батьків, так і дитини, а також є достатнім для забезпечення участі батька у процесі вихованні дитини.

ВС зауважив, що з урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб батьки не позбавлені права в майбутньому змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати інтересам дитини.

ВС залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.

Джерело