Чи є проживання за кордоном поважною причиною для пропуску строку прийняття спадщини

Поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Факт проживання спадкоємця за межами території України сам по собі не свідчить про наявність об’єктивних, непереборних перешкод для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 589/1863/13-ц.

КЦС ВС зазначив, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261–1265 Цивільного кодексу України  (частини перша, друга  статті 1223 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України  у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня  2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини  підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 посилався як на поважну причину пропуску строку на прийняття спадщини на його проживання за межами України, а саме на території Ізраїлю, а також на те, що йому не було відомо про смерть спадкодавця.

Факт проживання позивача у Ізраїлі сам по собі не свідчить про наявність об’єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки перебування позивача поза межами України не позбавляло його можливості подати заяву про прийняття спадщини поштою, як передбачено пунктом 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, чинної на час відкриття спадщини.

Крім того, відповідно до частини шостої статті 1 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, – на дипломатичні представництва України.

Згідно зі статтею 38 цього ж закону, на консульські установи України, серед іншого, також покладений обов’язок видавати свідоцтва про право на спадщину.

Доказів неможливості з’явитися до консульської установи або до дипломатичного представництва України за кордоном позивач не надав.

З огдяду на це, безпідставними є доводи касаційної скарги про те, що проживання спадкоємця за межами України є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Також не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини необізнаність позивача про смерть спадкодавця, оскільки сама по собі ця обставина, без встановлення інших об’єктивних обставин, не свідчить про поважність пропуску спадкоємцем цього строку.

Джерело